Значення
- (Релігія) –
У християнській церкві: урочистий акт зарахування померлої особи до лику святих для всенародного церковного шанування.
- (Юриспруденція) –
Переносно: офіційне визнання чого-небудь зразковим, взірцевим, що набуло обов’язкової сили; закріплення як норми, догми.
- (Мистецтво) –
У мистецтві та літературі: процес визнання певного твору, автора або художнього напряму класичним, взірцевим, що належить до “канону”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. канонізація, р. канонізації, д. канонізації, з. канонізацію, о. канонізацією, м. канонізації, к. канонізаціє