канонізація

[kɑnonizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Релігія) –

    У християнській церкві: урочистий акт зарахування померлої особи до лику святих для всенародного церковного шанування.

  2. (Юриспруденція) –

    Переносно: офіційне визнання чого-небудь зразковим, взірцевим, що набуло обов’язкової сили; закріплення як норми, догми.

  3. (Мистецтво) –

    У мистецтві та літературі: процес визнання певного твору, автора або художнього напряму класичним, взірцевим, що належить до “канону”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канонізація, р. канонізації, д. канонізації, з. канонізацію, о. канонізацією, м. канонізації, к. канонізаціє

Більше записів