Древослів

Словник Української Мови

дробівниця

[drobiʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Рідкісна назва для рушниці, яка стріляє картеччю або дробом.

  2. (Техніка) –

    Застаріла назва для дробовика — ручної вогнепальної зброї з гладкоствольним або нарізним стволом, призначеної для стрільби дробовим зарядом або картеччю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дробівниця, р. дробівниці, д. дробівниці, з. дробівницю, о. дробівницею, м. дробівниці, к. дробівнице

Більше записів