канонізований
[kɑnonizoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Релігія) –
Про людину: проголошений церквою святим, внесений до канону (списку) святих; прирівняний до лику святих.
- (Література) –
Про твір, правило, норму: визнаний обов’язковим, взірцевим, що набув статусу канону; узаконений, закріплений як зразок для наслідування або недоторканна норма.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. канонізований, р. канонізованого, д. канонізованому, з. канонізованого, о. канонізованим, м. канонізованім