камара

1. (іст.) У Стародавньому Римі — склепінчасте приміщення, зазвичай підземне, що використовувалося як сховище, торгова лавка або житло; підвал, льох.

2. (іст., рел.) Назва деяких церковних установ або посад у Візантійській імперії та на Русі (наприклад, скарбниця, митниця).

3. (архіт.) Склепіння, арка, купол; архітектурний елемент у формі невеликого склепіння.

4. (зоол.) Застаріла назва комахи з ряду твердокрилих (жуків), зокрема деяких видів жуків-вусачів або жуків-короїдів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |