Значення
-
Музичний духовий інструмент, різновид ріжка, що використовується переважно для подавання сигналів (наприклад, у війську, на полюванні).
-
Пристрій у вигляді відкритої печі з міхами для нагнітання повітря, що використовується для нагрівання металу перед куванням, у ковальстві.
-
Нижня частина доменної печі, вагранки або іншої металургійної печі, куди стікає розплавлений метал.
-
Застаріла назва вулкана або палаючої гори.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. горн, р. горна, д. горнові, з. горн, о. горном, м. горні, к. горне