каліграфія

[kɑliɦrɑfijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Мистецтво красивого та виразного письма, що передбачає майстерне володіння технікою виведення літер чи ієрогліфів.

  2. (Мистецтво) –

    Гармонійне поєднання естетики, ритму та графічної досконалості в написанні тексту, що наближає письмо до образотворчого мистецтва.

  3. (Мистецтво) –

    Конкретний стиль або школа художнього письма, наприклад, готична, арабська чи китайська каліграфія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каліграфія, р. каліграфії, д. каліграфії, з. каліграфію, о. каліграфією, м. каліграфії, к. каліграфіє

Походження слова (Етимологія)

Слово «каліграфія» походить від грецького καλλιγραφία, що утворене з καλός («гарний») і γράφω («пишу»). Воно означає мистецтво красивого письма. В українській мові це слово засвоєне через західноєвропейські мови, зокрема через польську чи німецьку.
Споріднені слова:писемність, рукопис, шрифт

Більше записів