калічення

[kɑlit͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Медицина) –

    Дія за значенням дієслова «калічити» — заподіяння каліцтва, пошкодження тіла або органу, що призводить до стійкого розладу здоров’я, втрати функції або зовнішнього викривлення.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: шкідливе спотворення, псування чого-небудь (наприклад, мови, тексту, мистецького твору, ідеї).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. калічення, р. калічення, д. каліченню, з. калічення, о. каліченням, м. каліченні, к. калічення

Більше записів