дотепа

[dotɛpɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Розумна, дотепна людина, що володіє гостротою розуму та вміє швидко знаходити доречні відповіді або жарти; жартівник, вигадник.

  2. (Лінгвістика) –

    Дотепна, кмітлива вигадка, влучне слово, гострослів’я; дотеп.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дотепа, р. дотепи, д. дотепі, з. дотепу, о. дотепою, м. дотепі, к. дотепо

Більше записів