1. Розумна, дотепна людина, що володіє гостротою розуму та вміє швидко знаходити доречні відповіді або жарти; жартівник, вигадник.
2. Дотепна, кмітлива вигадка, влучне слово, гострослів’я; дотеп.
дотепа
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Які ж були до карт охочі, То не сиділи дурно тут; Гуляли часто до півночі В ніска, в пари, у лави, в жгут, У памфиля, в візка і в кепа, Кому ж із них була дотепа, То в гроші грали в сім листів, Тут всі по волі забавлялись, Пили, іграли, женихались. Ніхто без діла не сидів.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |