Значення
- (Мистецтво) –
Народна музична ударна ідиофонна інструмент, що являє собою дерев’яну або металеву пластину з прикріпленим до неї мовником, який при потрясінні вдаряє по пластині, створюючи дзвінкий звук; використовувався в побуті (наприклад, пастухами) та в деяких обрядах.
- (Техніка) –
Заст. Те саме, що брязкальце, брязкало (часто у множині: калатала) — пристрій або предмет, що видає брязкіт, дзенькіт при струшуванні або ударі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. калатало, р. калатала, д. калаталу, з. калатало, о. калаталом, м. калаталі, к. калатало