Значення
-
Старовинний довгий верхній одяг з довгими рукавами, зазвичай з сукна, який носили чоловіки в Україні та інших слов’янських країнах, часто як частина національного костюма або уніформи.
-
Традиційна верхня довга чоловіча сорочка, вільна та розшита, що була поширена серед українського козацтва та селян.
-
У ширшому значенні — довгий, просторі́ний верхній чоловічий одяг різних народів, особливо східних (наприклад, турецький, татарський).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кафтан, р. кафтана, д. кафтанові, з. кафтана, о. кафтаном, м. кафтані, к. кафтан
Походження слова (Етимологія)
Слово «кафтан» походить від турецького «kaftan» через посередництво інших мов. Воно означає верхній чоловічий одяг, зазвичай довгополий, з рукавами, який носили в давнину на Сході та в Україні. Етимологічно воно пов’язане з перським «خفتان» (khaftān), що означає «верхній одяг». В українській мові це слово закріпилося як запозичення, і воно є спільним для багатьох слов’янських мов, що свідчить про його широке поширення через культурні та торговельні зв’язки.