ІЗОТИ́МА, и, жін., спец. Лінія на карті або діаграмі, що з’єднує точки з однаковою випаровуваністю (кількістю вологи, що випаровується з поверхні) за певний проміжок часу.
ізотима
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови