Значення
-
ІЗОТИ́П, а, чол.
-
У мовознавстві та семіотиці — графічний символ або піктограма, що використовується в системі міжнародної візуальної мови для передавання інформації, понять чи даних без застосування слів; уніфіковане зображення, що має стале значення.
-
У мінералогії та геології — те саме, що ізотоп; різновид атомів одного хімічного елемента з однаковою кількістю протонів, але різною кількістю нейтронів у ядрі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізотип, р. ізотипу, д. ізотипові, з. ізотип, о. ізотипом, м. ізотипі, к. ізотипе