ізоциклічний
[izot͡sɪklit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
ІЗОЦИКЛІЧНИЙ, прикм., хім. Який стосується хімічних сполук, молекули яких містять замкнені цикли (кільця), утворені виключно атомами Карбону; карбоциклічний. Ізоциклічні сполуки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізоциклічний, р. ізоциклічного, д. ізоциклічному, з. ізоциклічного, о. ізоциклічним, м. ізоциклічнім