Значення
-
У релігійних уявленнях та міфології — істота, що мешкає на небі, божество, янгол, дух; бог або богиня.
-
Переносно: видатний, геніальний чоловік, чиї здібності або досягнення здаються надлюдськими; людина, що стоїть на недосяжній для інших висоті в певній галузі.
-
У літературі та публіцистиці — іронічне позначення людини, яка відірвана від реального життя, живе високими, але непрактичними ідеями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небожитель, р. небожителя, д. небожителеві, з. небожителя, о. небожителем, м. небожителеві, к. небожителю