Значення
-
Хімічна сполука, що містить функціональну групу -N=C=S, похідна тіоціанової кислоти, в якій атом кисню заміщений атомом сірки; загальна формула R-N=C=S, де R — органічний радикал або атом гідрогену.
-
Сіль або естер ізотіоціанової кислоти, що використовується в органічному синтезі та як проміжний продукт у виробництві пестицидів, лікарських засобів і барвників.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізотіоціанат, р. ізотіоціанату, д. ізотіоціанатові, з. ізотіоціанат, о. ізотіоціанатом, м. ізотіоціанаті, к. ізотіоціанате