неблагородний
[nɛblɑɦorodnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не відрізняється високими моральними якостями, благородством; підлий, низький.
-
Який не належить до дворянського роду, не має шляхетного походження; простого походження.
-
У хімії та металургії: такий, що легко піддається корозії, окисненню (про метали); протийлежний до благородного (наприклад, про метали).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неблагородний, р. неблагородного, д. неблагородному, з. неблагородного, о. неблагородним, м. неблагороднім