Стос. до ізотіоціанатів, пов’язаний з ними; який містить ізотіоціанати.
ізотіоціанатний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
Стос. до ізотіоціанатів, пов’язаний з ними; який містить ізотіоціанати.
Відсутні