ізоритмічний, -а, -е.
1. муз. Який ґрунтується на ізоритмії (повторенні ритмічної структури в різних голосах або частинах твору); пов’язаний з ізоритмією. Ізоритмічний мотет.
2. спец. Який має однаковий ритм або ритмічну будову; рівноритмічний. Ізоритмічні структури в поезії.