Значення
-
ІЗОПЛАНАТИ́ЗМ, у, чол., спец. Властивість оптичної системи (лінзи, об’єктива тощо) передавати зображення точкового джерела світла однаковим чином у межах усього поля зору, за якої спотворення (аберрації) для різних точок зберігають подібну структуру; умова, за якої якість зображення не залежить від положення точки в площині предмета.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізопланатизм, р. ізопланатизму, д. ізопланатизмові, з. ізопланатизм, о. ізопланатизмом, м. ізопланатизмі, к. ізопланатизме