ІЗОМОЛЯ́РНІСТЬ, -ності, жін., спец. Властивість за значенням ізомолярний; однакова молярна концентрація речовин у розчині або однакова кількість молів речовин у порівнюваних системах.
ізомолярність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |