1. Який має однакову молярну концентрацію (молярність) з іншим розчином або речовиною; який характеризується однаковою кількістю молів речовини в одиниці об’єму.
ізомолярний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Який має однакову молярну концентрацію (молярність) з іншим розчином або речовиною; який характеризується однаковою кількістю молів речовини в одиниці об’єму.
Відсутні