ізомеризм БукваІ 1. Явище існування хімічних сполук (ізомерів), однакових за атомним складом і молекулярною масою, але різних за будовою, фізичними та хімічними властивостями. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←ночовкиміцненький→