міцненький

1. Зменшувально-пестливе від прикметника “міцний”: що має достатню міцність, але в меншому ступені або викликає відчуття приємності, затишності; досить міцний, але не надто.

2. Про напій (перев. алкогольний): досить міцний, крепкий.

3. Про людину: досить сильний, витривалий, здоровісний; часто про дитину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |