ізоляторотримач

**ізоляторотримач**, -а, чол. Те саме, що ізоляторна підвіска; пристрій для кріплення ізолятора до опори лінії електропередачі або іншої конструкції, що забезпечує його фіксацію та ізоляцію від заземлених частин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |