Значення
-
Пристрій, виготовлений з матеріалу, що не проводить електричний струм, призначений для електричної ізоляції та кріплення струмопровідних частин в електричних установках, лініях електропередач тощо.
-
Спеціально обладнане приміщення, палата або установа для тимчасової ізоляції хворих на інфекційні хвороби, а також осіб, які перебувають під підозрою на зараження.
-
Приміщення для тимчасового ув’язнення осіб, затриманих або заарештованих, а також для відбування дисциплінарного покарання (наприклад, у в’язницях, військових частинах).
-
Фізичне тіло або середовище, яке погано проводить тепло, звук чи інші види енергії; теплоізоляційний або звукоізоляційний матеріал.
Правопис та відмінювання
н. ізолятор, р. ізолятора, д. ізоляторові, з. ізолятор, о. ізолятором, м. ізоляторі, к. ізоляторе