Власна назва, що походить від українського дієслова «міцніти» та англійського суфікса «-ing», яка використовується як неологізм-термін для позначення процесу посилення, зміцнення, укріплення (наприклад, обороноздатності, стійкості, спроможностей).
міцнющий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |