ізоль

ІЗОЛЬ, іменник жіночого роду.

1. Власна назва, яка використовується як складова частина термінологічних сполучень, що позначають різноманітні ізоляційні матеріали, суміші або покриття (наприклад, у будівництві, електротехніці чи хімічній промисловості).

2. Рідковживана скорочена форма від терміна «ізоляція» в професійному мовленні (наприклад, у значенні «ізоляційний шар» або «ізоляційний матеріал»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |