ІЗОХО́РНІСТЬ, -ності, жін., спец. Властивість за значенням ізохорний; незмінність об’єму фізичної системи під час перебігу певного процесу (наприклад, нагрівання чи охолодження).
ізохорність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |