**ІЗОХІНОЛО́Н**, -а, чол. рід. Органічна сполука, гетероциклічна основа, що є похідною ізохіноліну; застосовується в органічному синтезі, зокрема для виробництва лікарських засобів і барвників.
ізохінолон
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |