1. Філософсько-богословська течія в ранньому християнстві (II–III ст.), що розглядала Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа не як три окремі особи (іпостасі), а лише як три різні форми (моди, способи) виявлення єдиної Божої особи в історії; савелліанство.
2. У сучасній лінгвістиці — те саме, що модальність; система модальних значень та засобів їх вираження в мові.