ІЗОІОНІЯ, ї, жін., спец. Стан розчину, за якого концентрація йонів (іонів) певного виду є однаковою в усіх його точках, що досягається, зокрема, при встановленні рівноваги між розчином і твердою фазою (наприклад, у процесах іонного обміну або при розчиненні електролітів).