небідний

1. Такий, що має добрий матеріальний стан, достаток; заможний, незабідний.

2. Уживається як складова частина прізвищ або прізвиськ, що вказують на соціальний стан або походження особи (напр., Небідний, Небідна).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |