могорич

[moɦorɪt͡ʃ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Традиційна українська назва гостинці, частування або урочистого обіду з нагоди укладання угоди, весілля, хрестин тощо, що влаштовується за рахунок того, на чию користь укладено угоду або хто є головним винуватцем свята.

  2. (переносно) Додаткова винагорода, «частина», яку отримують посередники або свідки при укладанні якоїсь угоди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. могорич, р. могоричу, д. могоричеві, з. могорич, о. могоричем, м. могоричеві, к. могоричу

Більше записів