Значення
-
ІЗОГЕКСА́Н, -у, чол., хім. Органічна сполука, насичений вуглеводень, один із ізомерів гексану (C₆H₁₄), що має розгалужену будову вуглецевого ланцюга; 2-метилпентан. Застосовується як розчинник та компонент моторного палива.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізогексан, р. ізогексану, д. ізогексанові, з. ізогексан, о. ізогексаном, м. ізогексані, к. ізогексане