ізобара

[izobɑrɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Лінія на географічній карті або діаграмі, що з’єднує точки з однаковим атмосферним тиском, приведеним до рівня моря.

  2. У фізиці — лінія на термодинамічній діаграмі, яка зображує процес, що відбувається за сталого тиску (ізобарний процес).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ізобара, р. ізобари, д. ізобарі, з. ізобару, о. ізобарою, м. ізобарі, к. ізобаро

Походження слова (Етимологія)

Слово «ізобара» походить від грецьких основ «ізос» (однаковий) та «барос» (вага). Воно було запозичене в українську мову із західноєвропейських мов, зокрема з англійської (isobar), німецької (Isobare) чи французької (isobare). Ізобара — це лінія на карті, що з’єднує точки з однаковим атмосферним тиском. Цей термін використовується в метеорології та фізиці.
Споріднені слова:барометр, ізотерма, ізогіпса

Більше записів