Словник Української Мови
Буква
Ізотерма, и, жін.
1. геогр., метеор. Лінія на географічній карті або діаграмі, що з’єднує точки з однаковою середньою температурою повітря, води чи ґрунту за певний проміжок часу.
2. фіз. Лінія на термодинамічній діаграмі, що зображує процес, який відбувається за постійної температури (ізотермічний процес).
Приклад 1:
constpV =γ (адіабата), constpV = (ізотерма) (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
91 p K 1V 2V 3V µV 1T 2T 3T кT При температурах kTT < є область станів, де кожному значенню тиску відпо- відають три точки ізотерми й ізотерма має хвилястоподібну діля нку. При підвищенні температури ці три точки зближуються і при kTT = зливаються в одну точку K , яка є точкою перегину із отерми.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Експериментальна ізотерма матиме вигляд ламаної лінії 7621 −−− . У станах, що відповідають гори зон- тальній ділянці 62 − , спостерігається рі в- новага рідкої і газоподібної фази речовини.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”