Значення
-
ізоаміл, -а, ч., хім. Органічна сполука, одновалентний радикал ізоамілового спирту (C₅H₁₁-), що є ізомером амілу; входить до складу деяких складних ефірів, які використовують як розчинники або ароматизатори.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізоаміл, р. ізоамілу, д. ізоамілові, з. ізоаміл, о. ізоамілом, м. ізоамілі, к. ізоаміле