1. Система письма, що використовує ієрогліфи; ієрогліфічне письмо.
2. Сукупність ієрогліфів, характерних для певної мови або писемної традиції.
ієрогліфіка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
7 Ієрогліфіка, емблеми, символи (лат.). 8 …С ократ…избрал Езоповьт басн и.— У діалозі «Федон» Платон, протиставляючи міф логічному пізнанню, вважав* що поезія повинна грунтуватися на міфах.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
У Стародавньому Єгипті поступово склалися три стилі письма: ієрогліфіка, ієратика й демотика. Найдавнішими пам’ятками ієрогліфічного письма (термін ієрогліфи означав «священні викарбувані знаки») є «Тексти пірамід», викарбувані на стінах восьми царських пірамід V—VI династій у Саккара.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
Такі фігури, які таємно зображували вічність, бували у стародавніх вирізані на печат ках, перснях, на посуді, на таблицях, на стінах храмів, з цієї причини названі hieroglyphica (ієрогліфіка), тобто священна скульптура, або різьба а тлумачі названі hiérophantes – священноявителі, або mystagogi – тайнознавці22. Звичайно, ніхто б не міг розуміти і, дивлячись, не бачив би, наприклад, земної кулі, зображеної з царською короною і скіпетром, та перевернутої, якщо б не було підписано таке: “Дурень уповає на нього”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |