1. (заст.) Те саме, що суконний — виготовлений з сукна, пов’язаний із сукном.
2. (у спеціальному вжитку) Прикметник, що входить до складу власної назви або терміна, наприклад, у географічних назвах чи історичних поняттях.
посуконний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |