Стос. до іонізування, пов’язаний з утворенням іонів; який спричиняє іонізацію.
іонізовний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
Стос. до іонізування, пов’язаний з утворенням іонів; який спричиняє іонізацію.
Відсутні