1. Електрично заряджена частинка, що утворюється з атома або молекули внаслідок втрати або приєднання одного чи кількох електронів.
іон
Буква
Приклади вживання слова
іон
Приклад 1:
Згідно з теорією Друде в кінці віл ь- ного пробігу електрон, стикаючись з іон а- ми ґратки, від дає їм енергію, швидкість впорядкованого руху стає нульовою. Отже, >=< tm2 eE 2 0uu max .
— Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"
Приклад 2:
Величина роботи іон і- зації залежить від хімічної природи газу і енергетичного стану електрона в атомі або молекулі, з яких він виривається. Найслаб – ше зв’язані з ядром зовнішні (валентні) електрони атома.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Тому іон і- зований газ можна вважати пла змою, якщо його об’єм V у б а г а т о р а з і в б і л ь ш и й в і д об’ємів 3D областей газу, в яких можливі помітні випадкові відхилення від нуля с у- ми позитивних і негативних зар ядів, що зумовлені тепловим рухом іонів і електр о- нів: 3DV >> , де D – характерний розмір, який називається дебаївським радіусом екранування. Дебаївський радіус екранування з а- лежить від температури Т плазми, зарядів і концентрації електронів та іонів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”