Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “нехтувати“; ставлення до когось або чогось зневажливо, без належної уваги, поваги або догляду; зневага, занедбання.
2. У медицині та соціальних науках — свідоме або несвідоме ігнорування, невиконання необхідних правил, рекомендацій, обов’язків щодо догляду, лікування, виховання тощо, що призводить до негативних наслідків.
Приклад 1:
Адже так було не через недостатність художньої потенції, не від свідомого нехтування чистими мистецькими ідеалами, то була внутрішня настанова, зроджена й підтримувана історичними умовами, зумовлена браком повноцінного культурного розвитку, нормального спектра різних форм національного життя, синдромом колоніалізму. Така поезія — від Шевченка до Стуса — у місткому афористичному слові несла правду всупереч заборонам, фальсифікації, насильству, несла ідеали, прагнула пробудити заснулі душі.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”