ІН’ЮНКТИВ, а, чол., спец. 1. У мовознавстві — наказовий спосіб дієслова, що виражає наказ, прохання, заклик або заборону; імператив.
2. У праві — судова заборона або припис, що зобов’язує особу утриматися від певних дій чи виконати їх; судовий наказ.