1. Військова команда, що подається для прискорення руху або переходу з кроку на біг.
2. Розпорядження, наказ негайно йти, рушати або швидко покинути якесь місце (часто вживається як різке вигнання).
марш-марш
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Марш-марш! Дітки… Старий Сірко квапив.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: t.d. () |