інтерполяція

[intɛrpoljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. У математиці та обчислювальній техніці — спосіб знаходження проміжних значень величини за наявним дискретним набором її відомих значень; наближене або точне відновлення функції за її значеннями в окремих точках.

  2. У філології та текстології — вставка пізнішого походження в тексті, яка не належить оригіналові; фрагмент, внесений до рукопису переписувачем або редактором.

  3. У статистиці — процедура оцінювання невідомих даних у межах діапазону наявних спостережень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. інтерполяція, р. інтерполяції, д. інтерполяції, з. інтерполяцію, о. інтерполяцією, м. інтерполяції, к. інтерполяціє

Більше записів