1. (у біблійній традиції) онук Ноя, син Яфета, легендарний прабатько народів, що мешкали на півночі від Палестини; часто згадується разом зі своїм братом Гогом як уособлення ворожих Божому народові сил.
2. (у Біблії, зокрема в книзі Об’явлення) символічна назва ворожого Божому замислу народу або країни, що виступають у союзі з Гогом наприкінці часів у есхатологічній битві.
3. (переносно, книжн.) ворожа, руйнівна сила або загроза апокаліптичного масштабу.