магог

[mɑɦoɦ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (у біблійній традиції) онук Ноя, син Яфета, легендарний прабатько народів, що мешкали на півночі від Палестини; часто згадується разом зі своїм братом Гогом як уособлення ворожих Божому народові сил.

  2. (у Біблії, зокрема в книзі Об’явлення) символічна назва ворожого Божому замислу народу або країни, що виступають у союзі з Гогом наприкінці часів у есхатологічній битві.

  3. (переносно, книжн.) ворожа, руйнівна сила або загроза апокаліптичного масштабу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магог, р. магога, д. магогові, з. магога, о. магогом, м. магогові, к. магогу

Більше записів