1. Прихильник інтелектуалізму як світоглядної позиції, що визнає першість розуму, інтелекту в пізнанні та діяльності.
2. Той, хто схильний до абстрактного мислення, теоретизування, часто відірваного від практики та реального життя; книжний теоретик.
Словник Української Мови
Буква
1. Прихильник інтелектуалізму як світоглядної позиції, що визнає першість розуму, інтелекту в пізнанні та діяльності.
2. Той, хто схильний до абстрактного мислення, теоретизування, часто відірваного від практики та реального життя; книжний теоретик.
Приклад 1:
Натомість бородатий інтелектуаліст у кавовій жакеті являє собою чоловіка зазначеної пані, перекладачки і співробітниці семінару Ади Цитрини. До всього — чоловіком, якщо я добре почув, німим.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”