1. Який стосується інтеграла (у математиці); пов’язаний з інтегруванням; який є результатом інтегрування. Інтегральне числення, інтегральне рівняння.
2. Який становить нерозривну єдність; цілісний, сукупний. Інтегральний підхід до вивчення явища.
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується інтеграла (у математиці); пов’язаний з інтегруванням; який є результатом інтегрування. Інтегральне числення, інтегральне рівняння.
2. Який становить нерозривну єдність; цілісний, сукупний. Інтегральний підхід до вивчення явища.
Приклад 1:
Вона розглядається як інфраструктурна основа та інтегральний складник процесів євроінтеграції, включає низку програм та проектів. Логістика відіграє важливу роль і в іншому інтеграційному об’єднанні світу – Північно -Американській зоні вільної торгівлі (НАФТА), але детального висвітлення в літературі ці процеси поки що не знайшли.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”