Стос. до інспіратора, пов’язаний зі створенням, виникненням чого-небудь; натхненний, спонукальний.
інспіраторний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
Стос. до інспіратора, пов’язаний зі створенням, виникненням чого-небудь; натхненний, спонукальний.
Відсутні