інспіратор

ІНСПІРА́ТОР, -а, чол. 1. Той, хто спонукає, підбурює, надихає кого-небудь до певних дій, вчинків; підбурювач, натхненник. Він був головним інспіратором цього протесту.

2. спец. Пристрій або особа, що забезпечує подачу, впорскування чого-небудь (наприклад, повітря, палива) у певне середовище; впорскувач.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |